відбуватися

відбуватися
-а́юся, -а́єшся, недок., відбу́тися, -бу́дуся, -бу́дешся; мин. ч. відбу́вся, -ла́ся, -ло́ся; мн. відбули́ся; док.
1) тільки 3 ос. Проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо).
2) чим. Не бажаючи робити що-небудь належним чином, обмежуватися чимсь незначним.
3) перев. док. Зазнати чого-небудь, перетерпіти що-небудь менше, ніж можна було чекати.
4) від чого, розм. Уникати чого-небудь небажаного.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "відбуватися" в других словарях:

  • відбуватися — [в ідбува/тиес а] а/йеіц :а, а/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • відбуватися — відбутися (про дію, подію, явище тощо мати місце), траплятися, трапитися, здійснюватися, здійснитися, бути, проходити, пройти, діятися, робитися, чинитися, і[й]ти, вершитися уроч., довершуватися, довершитися уроч.; обходитися, обійтися (без кого… …   Словник синонімів української мови

  • відбуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • кипіти — плю/, пи/ш; мн. кипля/ть; недок. 1) Клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину). || безос. || Нагрівшись до 100°C, випускати пару (про посудину з рідиною). || Доходити до точки перетворення на пару;… …   Український тлумачний словник

  • прискорюватися — юється, недок., приско/ритися, иться, док. 1) Ставати швидшим, набувати більшої швидкості. 2) Ставати частішим; відбуватися швидше, в коротші, ніж звичайно, за звичайних умов, проміжки часу. 3) Швидше відбуватися під впливом чогось (про який… …   Український тлумачний словник

  • точитися — I то/читься, недок. 1) Довго тривати, продовжуватися, тягтися (про дію в часі). || Відбуватися, проминати певним чином (звичайно про процес, проміжок часу). 2) Те саме, що відбуватися 1). 3) розм. Те саме, що заточуватися II 1). || рідко.… …   Український тлумачний словник

  • ставатися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… …   Словник синонімів української мови

  • статися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… …   Словник синонімів української мови

  • бувати — а/ю, а/єш, недок. 1) Існувати, бути (з відтінком багатократності). •• Бува/й [здоро/в] ; Бува/й [здоро/ва] усталена формула прощання з однією особою. Бува/йте [здоро/ві] прощання з кількома особами або з однією в разі звертання до неї на ви . Як… …   Український тлумачний словник

  • важчати — аю, аєш, недок. 1) Набувати більшої ваги, ставати важчим. 2) Втрачати рухливість, ослаблятися внаслідок утоми, сонливості і т. ін. 3) Ставати труднішим у якомусь аспекті. || Проходити, відбуватися і т. ін. з більшим утрудненням, ніж до цього. 4)… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»